Урок 16
Тема: Онтогенез
Онтогенез — індивідуальний розвиток організму з моменту утворення зиготи до природної смерті. У багатоклітинних тварин у складі онтогенезу прийнято розрізняти фази ембріонального і постембріонального розвитку, а у живонародних тварин — пренатальний і постнатальний онтогенез.
1. Ембріональний період розвитку людини
Поділи клітин продовжуються і через 5—6 діб після запліднення виникає стадія (близько 100 клітин), всередині якої є порожнина. Тепер це одношарова багатоклітинна бластула, яка у людини має назву бластоциста. Клітини, що розташовані по краям бластоцисти називаються бластомери, порожнина всередині - бластоцель.
На 7-й день після запліднення бластоциста занурюється в слизову оболонку матки й прикріплюється до неї (імплантація) за допомогою виростів-ворсинок. Починається розвиток зародка.
Ембріогенез людини — розвиток організму людини від зиготи до народження. Він триває 40 тижнів, і за цей час з однієї клітини виростає організм, який складається з мільярдів спеціалізованих клітин.
Ембріогенез людини під час вагітності поділяють на такі періоди:
1) передзародковий або початковий (1 тиждень)
2) зародковий (перші 2 - 8 тижні)
3) передплідний (9 - 12 тижні)
4) плідний (13 - 40 тижні)
Стадії ембріогенезу
1) Дроблення (утворення морули та бластули)
2) Гаструляція
3) Нейруляція
Передзародковий період — це період від зиготи до формування імплантованого зародка.
Після запліднення зигота активно ділиться шляхом мітозу і переміщується по матковій трубі до матки. Через три доби формується скупчення із 12—16 клітин, яке називається морула (від лат.morula — ягідка шовковиці).
На 7-й день після запліднення бластоциста занурюється в слизову оболонку матки й прикріплюється до неї (імплантація) за допомогою виростів-ворсинок. Починається розвиток зародка.
Зародковий період — це період формування зародка, що триває від моменту імплантації до утворення плоду. Потрапивши в матку, зародок починає швидко розвиватися. Цей період включає стадії гаструляції та нейруляції.
В процесі гаструляції виникають три зародкові листки (ектодерма, мезодерма й ентодерма) й утворюються зародкові оболонки. Далі розпочинається гісто- таорганогенез — утворення тканин та органів.
У ньому виокремлюють фази нейруляції (утворення осьового комплексу органів: нервова трубка, травна трубка, хорда) та формування інших органів. На 16—18—й день у зародка, який не більший за рисове зерно, вже є серце, зачатки вух, очей, рук, ніг, головного мозку. Наприкінці зародкового періоду зародок уже має усі органи, притаманні дорослій людині; його називають плодом.
Передплідний та плідний період — це період розвитку плода, що триває з початку третього місяця до народження. Розвивається плід у плодовому міхурі, що розміщений всередині матки й утворений тканинами організму матері й зародковими оболонками. На 9-му тижні плід досягає довжини 3,0—3,5 см і маси 4 г. Із 12-го тижня відбувається скостеніння скелета, починають функціонувати м'язи, з 18—20-го тижня плід починає рухатися, з 28-го тижня він здатний реагувати на звуки. На 9-му місяці вагітності маса плоду досягає 3,2—3,8 кг, а довжина — 50—54 см. Таким чином, у плідному періоді відбуваються процеси морфогенезу органів (удосконалення форми, прийняття нового вигляду завдяки процесам ембріональної індукції, апоптозу, росту тощо).
2. Плацента, її функції
Зародкові оболонки (позазародкові органи, провізорні органи) — тимчасові органи, що їх утворює зародок під час ембріогенезу і які забезпечують його ріст і розвиток. До позазародкових органів людини належать хоріон, амніон, плацента, алантоїс, жовтковий мішок, пупковий канатик та ін.
Зародкові оболонки (позазародкові органи, провізорні органи) — тимчасові органи, що їх утворює зародок під час ембріогенезу і які забезпечують його ріст і розвиток. До позазародкових органів людини належать хоріон, амніон, плацента, алантоїс, жовтковий мішок, пупковий канатик та ін.
Розташування плода в матці перед народженням:
1 — м'язова оболонка матки; 2 — слизова оболонка матки; 3 — амніон; 4 — плід; 5 — амніотична рідина;6 — пупковий канатик; 7 — плацента
У людини жовтковий мішок бере активну участь у живленні й диханні ембріона, але функціонує недовго — до 8-го тижня, а потім руйнується.
До важливих позазародкових органів людини належить також пупковий канатик, який забезпечує ембріон поживними речовинами та киснем, перешкоджає проникненню шкідливих речовин з плаценти до ембріона, виконуючи в такий спосіб захисну функцію.
Амніон формує амніотичну оболонку, що виробляє амніотичну рідину, яка створює необхідне для розвитку зародка водне середовище. Окрім того, амніон забезпечує плід поживними речовинами, виконує захисну функцію, амортизуючи можливі струси та удари, попереджає потрапляння до плоду шкідливих агентів.
Алантоїс є органом живлення, газообміну та екскреції на перших етапах розвитку зародка, і на 2-му місяці ембріогенезу алантоїс редукується.
Хоріон, або ворсинкова оболонка, проникає в слизову оболонку матки і разом з нею утворює плаценту.
Плацента (від лат. placenta — коржик) або дитяче місце є особливим органом, який забезпечує плід поживними речовинами і киснем, вбирає кінцеві продукти обміну, секретує гормони, і слугує бар'єром для шкідливих речовин. Однією з найважливіших функцій цього бар'єра є забезпечення імунологічного захисту. Однак крізь плацентарний бар'єр легко проникають алкоголь, наркотичні речовини, нікотин і багато ліків. Формування плаценти закінчується наприкінці 3-го місяця вагітності.
Плацента кріпиться до стінок матки і з'єднується з плодом пуповиною. Вона складається з двох частин:
1) Материнська частина плаценти утворена слизовою оболонкою матки у ділянці вростання у неї ворсинок хоріона плода. Це, так звана основна відпадна (децидуальна) оболонка. Крім неї у складі ендометрію матки вагітної жінки розрізняють вільну від вростань хоріальних ворсин пристінкову відпадну оболонку, а також сумкову відпадну оболонку, що відмежовує зародок від порожнини матки.
2) Плодова частина плаценти утворена ворсинчастим хоріоном — похідним трофобласта. Розрізняють, так званий, розгалужений хоріон, ворсинки якого вростають в ендометрій у ділянці основної відпадної оболонки, і гладкий хоріон, що є місцем контакту трофобласта з сумковою відпадною оболонкою. Ворсинки хоріона деревоподібні, розгалужені вирости трофобласта в ділянці його контакту із слизовою оболонкою матки.
Обмін речовинами відбувається між капілярами слизової оболонки матки і судинної оболонки плода. Кров, збагачена киснем і поживними речовинами, з плаценти по пупковій вені поступає в печінку. При цьому, пупкова вена під час впадіння у ворота печінки зливається з ворітною веною, яка несе венозну кров із органів шлунково-кишкового тракту. З печінки змішана кров по печінкових венах поступає в каудальну порожнисту вену. З каудальної порожнистої вени змішана кров поступає в праве передсердя → через овальний отвір в ліве передсердя → лівий шлуночок → аорта.
Після виходу плода з пологових шляхів починається процес відторгнення плаценти від стінок матки. Період між появою дитини і виходом плаценти (15-30 хвилин) називають «третім етапом пологів». Після відторгнення плаценти починається процес загоювання стінок матки. Він триває кілька тижнів і супроводжується виділеннями з піхви — лохіями.
3. Постембріональний розвиток людини
Постембріональний розвиток людини – це період життя, який починається після народження або виходу з оболонок, що вкривають зародок, і триває до смерті. За цей час організм росте, набуває здатності до розмноження, старіє та вмирає.
1) Перші десять днів життя дитини – це період новонародженості.
Постембріональний розвиток людини – це період життя, який починається після народження або виходу з оболонок, що вкривають зародок, і триває до смерті. За цей час організм росте, набуває здатності до розмноження, старіє та вмирає.
1) Перші десять днів життя дитини – це період новонародженості.
2) З 11-го дня життя і до одного року триває грудний період. У цей час організм дитини активно росте, її розміри збільшуються у 1,5–2 рази, одночасно збільшується і маса її тіла. Дитина в цей час отримує основну масу поживних речовин з материнським молоком. У грудному молоці, окрім поживних речовин, містяться деякі антитіла, які забезпечують пасивний імунітет дитини. У віці шести місяців у дитини починають прорізуватися молочні зуби (цей процес може тривати до 33 місяців). Значні зміни відбуваються в скелеті дитини. Так, у віці 2–3 місяці, коли дитина починає тримати голову, у неї формується шийний вигин (лордоз), а в 6–7 місяців – грудний (кіфоз). У віці два роки хребет дитини набуває форми, як у дорослої людини.
3) Перший-третій роки життя – це період раннього дитинства. У цей період діти інтенсивно розвиваються, особливо – мова та мислення, у них виникає прагнення ходити, гратися.
4) Період першого дитинства триває від чотирьох до семи років. У віці 5–6 років з’являються перші постійні зуби. Дитина активно розвивається, сприймає багато інформації про навколишній світ.
5) Період другого дитинства, або молодий шкільний період, триває від восьми до 12 років. Розумові здібності дитини активно розвиваються.
6) Підлітковий період дівчат триває від 12го до 15го року життя, хлопців – від 13го до 16го. Він збігається з періодом статевого дозрівання. Під впливом статевих гормонів формуються вторинні статеві ознаки (пригадайте їх з курсу біології 8 класу).
7) Від 16го до 20го року (дівчата) або від 17го до 21го (юнаки) триває юнацький період. У цьому віці ріст і розвиток організму переважно завершуються, усі системи органів майже досягають своєї зрілості. У цей час підсилюються процеси психологічного й культурного дозрівання. Репродуктивна функція зазвичай дозріває у віці 18–20 рокі.
8) Зрілий вік настає у віці 21 рік. Перший період зрілого віку триває до 35 років, другий – до 55 років у жінок і до 60 – у чоловіків.
9) Похилий вік триває від 56 років (жінки) та 61 року (чоловіки) до 74го року життя.
10) У віці 75 років починається старечий вік.
4. Домашнє завдання
Підготуватися до контрольної роботи
Немає коментарів:
Дописати коментар