Урок 12. Ендокринна система. Взаємодія регуляторних систем

Урок 14
Тема: Ендокринна система. 
Взаємодія регуляторних систем
1. Гомеостаз
   Внутрішнє середовище організму складається з міжтканинної речовини, крові й лімфи. Його хімічний склад перебуває у стані рухомої рівноваги.
  Головною умовою існування будь-якої істоти є збереження сталості будови й функцій організму за будь-яких обставин.
  Як відомо, організм людини змушений постійно пристосовуватися до мінливих умов навколишнього середовища. При цьому внутрішнє середовище організму (кров, лімфа, тканинна рідина) залишається відносно постійним і його показники коливаються в дуже вузьких межах. До таких показників належать температура тіла, артеріальний тиск, об’єм крові, вміст у ній глюкози, води, солей, газів, йонів, її кислотно-лужна рівновага та осмотичний тиск. Саме це й забезпечує відносну сталість життєдіяльності організму людини в різноманітних умовах довкілля.
  Уявлення про значення сталості внутрішнього середовища (за очевидної мінливості зовнішнього) сформулював наприкінці XIX ст. французький фізіолог Клод Бернар. На початку XX ст. американський фізіолог Волтер Кеннон увів поняття гомеостазу.
   Гомеостаз — це здатність організму підтримувати сталість внутрішнього середовища та всіх фізіологічних процесів у ньому.
   Завдяки гомеостазу зберігається стабільність та узгоджена робота клітин, тканин, органів і систем органів організму як єдиного цілого.
   Так, рідке середовище організму має сталу концентрацію солей та кислотно-лужну реакцію (pH), і лише за їх норми можливе оптимальне протікання обміну речовин. Зокрема, кров має слабколужну реакцію: pH артеріальної крові становить 7,4, а венозної — 7,35. Тривале зміщення pH крові людини навіть на 0,1-0,2 може виявитись смертельним, тому що суттєво порушуються окремі структурні елементи клітин та їх функції.


2. Регуляція роботи організму
   В основі гомеостазу лежать динамічні процеси, оскільки сталість внутрішнього середовища постійно порушується і так само постійно відновлюється. Тому гомеостаз можна розглядати як сукупність скоординованих реакцій, спрямованих на забезпечення, підтримання або відновлення сталості внутрішнього середовища організму.
   Гомеостаз підтримується безперервною роботою органів кровообігу, травлення, дихання, виділення та ендокринних залоз. Головне значення кровообігу для підтримання гомеостазу полягає у транспорті поживних речовин, що потрапили в організм у процесі травлення, і газів, що беруть участь у диханні. Основне призначення системи органів дихання — це підтримання постійного рівня кисню і вуглекислого газу в артеріальній крові за звичайних витрат енергії на дихальні рухи. Нирка є основним органом, призначеним для збереження сталості фізико-хімічних умов в організмі, включно з регуляцією водно-сольового балансу, підтримкою кислотно-лужної рівноваги та видаленням з організму продуктів обміну білків і жирів.
  Важлива роль у підтриманні гомеостазу належить нервовій та ендокринній системам, які регулюють діяльність всіх органів і систем організму. Завдяки цьому в організмі постійно відбуваються процеси регуляції фізіологічних функцій, які створюють необхідні для існування організму умови.
Нервова регуляція
   Нервова регуляція функцій здійснюється за допомогою нервової системи, що має центральну й периферичну частини. Як відомо, головний і спинний мозок пов’язаний нервами з усіма органами, об’єднуючи їх у єдине ціле та забезпечуючи зв’язок з навколишнім середовищем. Він регулює роботу органів за допомогою електричних сигналів — нервових імпульсів, що передаються нервовими шляхами до робочих органів. Механізмом нервової регуляції є рефлекс.
   Гомеостаз регулюється безпосередньо проміжним мозком, оскільки діяльність вегетативної нервової системи контролює гіпоталамус, а його — кора головного мозку.

Гуморальна регуляція
   Гуморальна регуляція функцій здійснюється рідинами внутрішнього середовища. Її механізм полягає в хімічній взаємодії між клітинами організму за допомогою речовин, що утворюються в процесі обміну. Продукти обміну (вуглекислий газ, вітаміни, продукти розпаду білків тощо) розносяться кров’ю по всьому організму та впливають на найрізноманітніші процеси в клітинах, тканинах, органах і в організмі загалом.
  Деякі з речовин володіють високою біологічною активністю: навіть у дуже малих концентраціях вони здатні викликати значні зміни функцій окремих органів та організму загалом. 
   Важливу роль у гуморальній регуляції відіграють залози, які виробляють гормони. 
   Гормони — це специфічні біологічно активні речовини, що здійснюють свій вплив далеко від місця синтезу. Гормонам властива вибірковість дії: вони діють лише на клітини, які є чутливими до них. Ця особливість зумовлена тим, що на поверхні клітин розташовуються спеціальні структури — рецептори, які реагують тільки на молекули певного гормона.
   Кількість гормонів, які виділяються залозами внутрішньої секреції, регулюється механізмом зворотного зв’язку. Він узгоджує діяльність залоз внутрішньої секреції залежно від потреби організму: то сприяючи виробленню гормонів (позитивний зворотний зв’язок), то гальмуючи (негативний зворотний зв’язок). Так, якщо залоза виробляє гормону більше, ніж цього потребує організм, то вона «вимикається». І навпаки: якщо залоза виробляє гормону менше, ніж цього потребує організм, вона «вмикається». Механізм зворотного зв’язку допомагає підтримувати гомеостаз організму, одночасно впливаючи на вироблення різних гормонів. Наприклад, у крові людини збільшився вміст глюкози — це спричиняє збільшення виділення гормону інсуліну, який сприяє транспортуванню глюкози в клітини та її розщепленню там.
   Гіпофункція — недостатня діяльність залози, що призводить до зменшення виділення нею гормонів.
   Гіперфункція — посилення діяльності залози, що призводить до надмірного збільшення виділення нею гормонів.


3. Ендокринна система
   Сукупність залоз внутрішньої секреції утворюють ендокринну систему. Вони забезпечують ендокринну регуляцію, що здійснюється через рідини внутрішнього середовища.
   Ендокринна система бере участь в гуморальній регуляції функцій організму і координує діяльність усіх органів та систем, а також забезпечує підтримання гомеостазу організму при мінливих умовах зовнішнього середовища. 
Разом з нервовою та імунною системами регулює:
- зростання та розвиток організму;
- його статеве диференціювання та репродуктивну функцію;
- бере участь у процесах утворення, використання та збереження енергії.
- разом з нервовою системою гормони беруть участь у забезпеченні емоційних реакцій та психічній діяльності людини.
   За способом секреції залози організму поділяють на залози зовнішньої, внутрішньої та змішаної секреції.
1) Залози зовнішньої секреції — порівняно великі органи, що мають власні протоки, через які вони виділяють свої секрети (слиз, піт, ферменти) в порожнини тіла, органів або в зовнішнє середовище. Це — печінка, слинні, сльозові, слизові, потові, молочні та інші залози.
2) Залози внутрішньої секреції — це маленькі органи, які виділяють гормони безпосередньо в рідини внутрішнього середовища. Ці залози мають щільну сітку капілярів і нервів. Їхня загальна маса становить близько 100 г. Усі залози внутрішньої секреції розташовані в різних ділянках тіла, але функціонально взаємопов’язані й становлять єдину ендокринну систему. У цій системі провідна роль належить гіпофізу.
3) До залоз змішаної секреції належать підшлункова та статеві залози, які виконують одночасно зовнішньо- та внутрішньосекреторну функції.

   В ендокринній системі розрізняють центральний і периферійний відділи, які взаємодіють між собою і утворюють єдину систему. Органи центрального відділу тісно пов'язані з органами центральної нервової системи і координують діяльність усіх інших ланок ендокринної системи. Органи периферійного відділу здійснюють багатоплановий вплив на організм, посилюють чи послаблюють обмінні процеси.
Органи ендокринної системи за розташуванням
1) Центральні органи ендокринної системи
• Гіпоталамус
• Гіпофіз
• Епіфіз

2) Периферійні органи ендокринної системи
• Щитоподібна залоза
• Паращитоподібні залози
• Надниркові залози
• Передміхурова залоза

3) Органи, які виконують ендокринну і екзокринну функції
• Сім'яники
• Яєчники
• Підшлункова залоза
• Плацента


4. Домашнє завдання
1) Зробити конспект
2) Виконати тестові завдання

Код доступу 836978
посилання
join.naurok.ua

Увага!!! Тест активний до 9 травня до 12.00

Немає коментарів:

Дописати коментар